Як я отримала імунітет від терапії на 10 років
"Знову ти в жертві" "Це у вас Дитяча позиція" (кожного разу тримаюсь, щоб не спитати – хлопчик чи дівчинка 😈)?
Два поняття, що звучать, як діагноз. Бо по факту стали найзручнішим способом не допомагаючи виглядати, як той, хто допомагає.
Саме слово "жертва" (дітей тут чіпати не будемо) прийшло з науки — віктимології. Далі, Карпман у 1968 описав драматичний трикутник і три його ролі: Жертва, Рятівник, Переслідувач. Кожна роль — тимчасова, динамічна позиція. Не діагноз.
Розуміти і називати явище — не означає розуміти всю систему і роль процесу в ній.
Ви бачите кольоровий проводок, за який можна смикнути, а електрик бачить важливий елемент системи, який чіпати не можна ні в якому разі. Та і електрики бувають різні...
З кожної праски ми чуємо: розпізнати проблему — це її вирішити. Але це не правда. Те, що виглядає як проблема, може бути опорною конструкцією для чужого життя. Діагноз — "жертва", "дитяча позиція" — це спосіб зробити чужий стан зрозумілим і керованим.
Моя перша сесія з психологом була в 25. Перша зустріч і одразу висновок: "вам це вигідно." Відчуття були жахливі — біль, розгубленість. Почуття провини піднялось х10000.
Це не стало тим на що можна спертись. Я вирішила розбиратись сама. Через 10 років я наважилась звернутись вдруге. Йшла готова до нових звинувачень. Натомість зустріла вже свою людину, яка допомогла вийти з внутрішньої темряви і навчитись бути собі опорою.
Виявляється, щоб стало легше не обов'язково щоб «здерли шкіру» на 1й сесії.
Вразливість — це не роль яку обирають
Це стан в якому може бути кожен, як збити коліно — навіть якщо вже давно вмієш їздити на велосипеді. І ніхто не має права звинувачувати іншого, в його стані. З нами стається життя, ми відчуваємо не тільки легкість і піднесення. І це НОРМАЛЬНО.
Навіть якщо після зустрічі з фахівцем з досвідом 200 років і 2 мільйонами дипломів ви не відчуваєте контакту, вам стає кратно гірше — можна звернутись до іншого. Можливо метод, або сама людина. Ми ніколи не знаємо напевно, що точно спрацює, а що ні.
Контакт – це умова зцілення, не примха. І обирати чесну, щиру взаємодію, де ти відчуваєш контакт і безпеку – це беззаперечне право і відповідальність кожного.